М’язовий дискомфорт

Стандартна карантинна картина: молодий здоровий пацієнт з регулярним фізичним навантаженням у період до карантину звертається зі скаргами на біль, що тягне у всіх м’язах, скутість у суглобах, неспокійне засинання і важкий сон, що не приносить полегшення. Основним формулюванням скарги є: “може у спині чогось затихло?”. Відповідь однозначна: “може й затихло, але причина основного масиву проблем не в цьому”.

Отже, молодий соматично здоровий пацієнт у період карантину різко обмежує свій режим. За цим слідує поступовий набір ваги, зменшення загального тонусу та настрою. На тлі неясної ситуації з роботою та подальшими перспективами ситуація виглядає преамбулою глибокої депресії.

Перше послаблення карантину, зняття строгих обмежень із переміщення використовуються з максимальним азартом, фізичне навантаження сприймається з величезною готовністю, часті посилені тренування різко покращують самопочуття. На цьому місці чекає сюрприз. По-перше, підвищується загальна активність ЦНС, частково за рахунок зниження активності гальмівних впливів. По-друге підвищується спастична готовність скелетних м’язів. У сумі ці процеси підвищують фоновий тонус кістякової мускулатури.

Генералізоване підвищення тонусу м’язів спричиняє критичне збудження рецепторів сухожиль, які збільшують перевантаження ЦНС та додатково знижують активність гальмівних впливів на периферичні відділи. Виходить чергове замкнене коло.

Що робити у такому разі? Перше – не панікувати, друге – не кидати тренування, при цьому дещо знизити їх інтенсивність. Обов’язково закінчувати кожне тренування активною затримкою з розтяжкою всіх залучених м’язів. У легких випадках добре справляються чаї з природними міорелаксантами. У більш серйозних випадках, особливо коли йдеться про професійних спортсменів, допоможуть малі дози міорелаксантів центральної дії.